Глаукома - це одне з небезпечних офтальмологічних захворювань, яке тривалий час може залишатися непоміченим, але при цьому поступово руйнувати зоровий нерв і призвести до втрати зору. Серед поширених причин сліпоти у світі глаукома ока посідає друге місце після катаракти.
Що таке глаукома?
Глаукома - багатофакторне захворювання, яке характеризується підвищеним внутрішньоочним (інтраокулярним) тиском. Хвороба може охопити як одне око, так і обидва.
Варто зазначити, що підвищення тиску в оці не завжди свідчить про наявність патології. Навіть протягом доби очний тиск може коливатися в межах норми, не завдаючи шкоди структурам очей. Стабільність тиску забезпечується балансом між припливом та відтоком рідини. Але у разі глаукоми така циркуляція порушується, що призводить до накопичення рідини і, відповідно, до підвищення внутрішньоочного тиску. При цьому зоровий нерв й інші структури ока відчувають надмірний тиск, відбувається порушення нормального кровопостачання ока. Як результат, нерв ока атрофується і припиняється передача зорових сигналів до головного мозку.
Фактори ризику та симптоми
Обстеження раз на 1 рік важливі, особливо особам старше 40 років і якщо є сімейний анамнез глаукоми. Також у групі ризику знаходяться недоношені діти, люди з перенесеними травмами очей, діабетом, сильною короткозорістю чи далекозорістю, захворюваннями ендокринної системи, зниженим артеріальним тиском, патологіями серця та пацієнти, які проходять гормональну терапію.
Слід зазначити, що вроджена глаукома у більшості випадків з’являється не через спадковість, а зазвичай пов’язана з впливом несприятливих чинників на плід під час внутрішньоутробного розвитку. Це можуть бути перенесені матір’ю під час вагітності гострі інфекційні захворювання, метаболічні розлади, токсоплазмоз, отруєння важкими металами.
Через те, що глаукома на початкових стадіях може не мати явних симптомів, її часто називають “тихим крадієм зору”. Однак з плином часу, коли захворювання прогресує, ознаки глаукоми можуть проявлятися:
- Затуманеним зором, колами веселки перед очима, головним болем, дискомфортними відчуттями у ділянці надбрівних дуг, значним погіршенням зору у темряві.
- Людина може перестати помічати об’єкти або рух збоку, тобто втратити периферичний зір.
- Деякі форми глаукоми можуть супроводжуватися болем або дискомфортом в очах.
- На пізніх стадіях людина може втратити центральний зір, тобто здатність бачити об’єкти прямо перед собою.
Розпізнати глаукому по фото чи взагалі за зовнішніми проявами теж вкрай важко. Адже на перших стадіях вона не має зовнішніх проявів, а на пізніх - подібна до катаракти. Це складне захворювання, яке потребує професійної оцінки офтальмолога та спеціалізованих інструментів для діагностики.
Особливості діагностики та лікування
Для своєчасного виявлення захворювань важлива регулярна діагностика очей, у випадку глаукоми вона має включати вимірювання внутрішньоочного тиску, обстеження дна ока і зорового нерва. В комплексі може проводитися гоніоскопія для оцінки кута передньої камери ока і визначення типу глаукоми (відкритокутової або закритокутової). Для дослідження стану сітківки та диска зорового нерва застосовується й офтальмоскопія.
Лікування глаукоми має на меті знизити внутрішньоочний тиск. Воно залежить від стадії глаукоми і зазвичай передбачає:
- Медикаментозну терапію - ефективна на ранніх стадіях захворювання або у комплексі з іншими методами. Лікар призначає краплі для очей та препарати, які зменшують тиск в очах, нормалізують кровопостачання зорового нерва, поліпшують метаболічні процеси у тканинних структурах очей.
- Лазерне лікування - методика, спрямована на поліпшення відтоку внутрішньоочної рідини. За допомогою аргонового або діодного лазера вдається вплинути на дренажну систему ока, що сприяє збільшенню відтоку внутрішньоочної рідини, а, отже, і зниженню внутрішньоочного тиску. Переваги цього лікування пов’язані з відсутністю необхідності в хірургічному втручанні, мінімальними інвазивністю та періодом відновлення після процедури.
- Хірургічну операцію - проводиться у випадках, коли медикаментозне і лазерне лікування глаукоми не можуть дати бажаного ефекту, а захворювання настільки прогресувало, що потрібне радикальне втручання. Цей підхід потребує застосування анестезії і вимагає певного періоду реабілітації. Лікар має розглянути індивідуальну ситуацію, визначити відповідний метод хірургічного втручання і обговорити з пацієнтом усі аспекти операції.
Глаукома - невиліковне захворювання, але своєчасне виявлення та проведення необхідних заходів під керівництвом офтальмолога дає змогу зберегти зір і запобігти його погіршенню.